Гормонально-залежна форма транзиторної гіпоглікемії

Справжню частоту транзиторної гіпоглікемії новонароджених, особливо її безсимптомних форм, визначити важко, так як даний час переважна кількість дітей з групи ризику по ному станом вже з перших годин життя починають отримувати пмфузіонную терапію ще до взяття у них крові на цукор, а у без помітних патологічних відхилень, особливо у доношених, обмежуються одноразовим визначенням змісту крові або це дослідження взагалі не проводять. Клінічна картина. У новонароджених дітей виділяють дві форми гіпоглікемії: симптоматичну і безсимптомну.

Остання проявляється тільки зниженням вмісту цукру в крові. Клінічні прояви симптоматичної гіпоглікемії розглядати як напад, який включає в себе один або кілька симптомів і сам по собі без внутрішньовенного, нерорального введення глюкози або своєчасного підключенні годування не проходить. Симптоми, які спостерігаються при гіпоглікемії, не специфічні, їх можна умовно розділити на соматичні (одиш – iui, тахікардія) та неврологічні. Останні складають дві p; i шополюсние групи.

До першої належать ознаки ЦНС (дратівливість, посмикування, тремор, судоми, ністагм), до другої – симптоми пригнічення (гіпотонія м’язів, загальна млявість, напади апное або епізоди ціанозу, втрата свідомості). Найвищим проявом нападу гіпоглікемії в першій групі симптомів є судоми, під шорой – кома. картина при – .парного діабету: раптовий розвиток, загальна гіпотонія м’язів, .1 пшамія, втрата свідомості, кома. Рахунок іде на секунди-хвилини, ж швидку відповідь на струминне внутрішньовенне введення К) “про розчину глюкози (власне спостереження)