Як розшифрувати клінічний аналіз крові?

Клінічний аналіз крові (гематологічний аналіз крові, загальний аналіз крові) – лікарський аналіз, що дозволяє оцінити вміст гемоглобіну в системі червоної крові, кількість еритроцитів, колірний показник, кількість лейкоцитів, тромбоцитів, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).

За допомогою цього аналізу можна виявити анемії, запальні процеси, стан судинної стінки, підозра на глистні інвазії, злоякісні процеси в організмі. Клінічний аналіз крові широко використовують в радіобіології при діагностиці та лікуванні променевої хвороби. Клінічний аналіз крові необхідно проводити натщесерце.

 

У давні часи лікарі ставили діагноз і призначали симптоматичне лікування, грунтуючись переважно на розповіді пацієнтів, на аналіз симптомів. Але після того, як з’явилася можливість брати кров для аналізу, були відкриті компоненти крові, позначено вплив кожного з них на ті чи інші процеси в організмі, розпізнавати недуги стало в рази легше.

Відомо, що нестача або надлишок тих чи інших складових крові може говорити про наявність у людини певних захворювань, в результаті яких і змінюється склад крові.

Перший аналіз, який пропонується зробити при зверненні практично до будь-якого фахівця – загальний або клінічний аналіз крові. При даному дослідженні в лабораторії кров розглядають на предмет кількості в ній еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів , відстежують рівень гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів, оцінюють колірний показник крові та інші важливі показники. Вже навіть за цими даними лікар здатний оцінити стан людини і виявити основні причини його поганого самопочуття.

 

Як проводиться загальний аналіз крові? 

Багато людей плутаються в тому, звідки ж береться кров для дослідження клінічних показників і біохімічних. Так от: якщо вам видали направлення на здачу загального аналізу крові, то найчастіше в лікувальних установах кров беруть з пальця. А ось кров на біохімію прийнято забирати з вени. Досить часто люди не знають, як готувати себе до здачі крові, тому бувають абсолютно збиті показники після проведення аналізу.

 

Що ж потрібно знати перед здачею клінічного аналізу крові?

• здавати кров бажано в ранкові години (оптимально з 8 до 10 ранку); 
• приймати їжу перед здачею крові не рекомендується, здавати її краще натщесерце;
• якщо в попередній день у Вас було застілля з рясним прийомом їжі та алкоголю, відкладіть здачу крові на 1-2 доби.

 

Що можна дізнатися за аналізом крові?

Звичайно, краще всього в результатах аналізу крові розбереться фахівець і інтерпретує їх на прийомі. Але часто ми й самі хочемо заздалегідь дізнатися про можливі проблеми. Для того щоб дізнатися про норми основних показників крові та їх відхиленнях, що вказують на ті чи інші хвороби, існує таблиця аналізу крові. У такій таблиці зазвичай в одній колонці вказуються нормальні значення показників для чоловіків, в іншій – для жінок. Якщо говорити про одну спільну на всі випадки життя таблиці, то її не існує. Показники для чоловіків і жінок відрізняються, для дітей теж існують свої окремі нормативні значення показників. Так що якщо хочете самі розібратися у своєму аналізі – звертайте увагу на те, для кого призначені ці нормативні показники і вибирайте правильну колонку в таблиці аналізу крові.

 

Розшифровка аналізу крові (основні показники)

 

 

Як все це зрозуміти?

 

Гемоглобін Hb (Hemoglobin)

Гемоглобін кров’яний пігмент еритроцитів, що переносить кисень з легень до органів і тканини організму, а вуглекислий газ назад до легенів. 

Підвищення гемоглобіну свідчить про перебування на більших висотах, надмірному фізичному навантаженні, зневодненні, згущення крові, надмірному курінні (утворення функціонально неактивного НЬСО). 

Зниження говорить про анемію.

 

Еритроцити

Еритроцити RBC (Red Blood Cells) – червоні кров’яні тільця, беруть участь у транспорті кисню в тканини і підтримують в організмі процеси біологічного окислення.

Збільшення (еритроцитоз) кількості еритроцитів буває при: новоутвореннях; полікістозі нирок; водянці ниркових мисок; вплив кортикостероїдів; хворобі і синдромі Кушинга; лікуванні стероїдами. 

Невелике відносне збільшення кількості еритроцитів може бути пов’язане зі згущенням крові внаслідок опіку, діареї, прийому діуретиків.

Зменшення вмісту еритроцитів у крові спостерігається при: крововтраті; анемії; вагітності; зниженні інтенсивності утворення еритроцитів у кістковому мозку; прискореному руйнуванні еритроцитів; гіпергідратації.

 

Колірний показник

Колірний показник (КП) дображає відносний вміст гемоглобіну в еритроцитах. Використовується для диференціальної діагностики анемій: нормохромна (нормальна кількість гемоглобіну в еритроциті), гиперхромная (підвищений), гіпохромна (знижений)

Збільшення КП буває при: недостатності вітаміну В12 в організмі; недостатності фолієвої кислоти; раку; поліпозі шлунка.

Зменшення КП буває при: залізодефіцитної анемії; анемії, викликаної свинцевою інтоксикацією, – при захворюваннях з порушенням синтезу гемоглобіну. 

Будь-яка неточність, пов’язана з визначенням гемоглобіну, гематокриту, MCV, призводить до збільшення MCHC, тому цей параметр використовується як індикатор помилки приладу або помилки, допущеної при підготовці проби до дослідження.

 

Ретикулоцити

Ретикулоцити – молоді форми еритроцитів, несозревшіе. У нормі знаходяться в кістковому мозку. Їх надмірна вихід кров говорить про підвищену швидкості утворення еритроцитів (через їх руйнування або підвищення потреби). 

Підвищення свідчить про посилення утворення еритроцитів при анемії (при крововтраті, залізодефіцитної, гемолітичної) 

Зниження – про апластичної анемії, захворюваннях нирок; порушеннях дозрівання еритроцитів (В12-фолієвої-дефіцитна анемія)

 

Тромбоцити

Тромбоцити (PLT-platelets – кров’яні пластинки) утворюються з гігантських клітин кісткового мозку. Відповідають за згортання крові. 

Підвищення: поліцитемія, мієлолейкоз, запальний процес, стан після видалення селезінки, хірургічних операцій. 

Зниження: тромбоцитопенічна пурпура, системні аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак), апластична анемія, гемолітична анемія, гемолітична хвороба, ізоіммунізація за групами крові, резус-фактору.

 

Збільшення ШОЕ

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – неспецифічний індикатор патологічного стану організму.

Збільшення ШОЕ зустрічається при: інфекційно-запальному захворюванні; коллагенозах; ураженні нирок, печінки, ендокринних порушеннях; вагітності, в післяпологовому періоді, менструації; переломах кісток; оперативних втручаннях; анеміях. А також при прийомі їжі (до 25мм / ч), вагітності (до 45 мм / год).

Зниження ШОЕ буває при: гіпербілірубінемії; підвищенні рівня жовчних кислот; хронічної недостатності кровообігу; еритремі; гіпофібриногенемії.

 

Лейкоцити

Лейкоцити (WBC-white blood cells – білі кров’яні тільця) відповідають за розпізнавання і знешкодження чужорідних компонентів, імунний захист організму від вірусів і бактерій, усунення відмираючих клітин власного організму. Утворюються в кістковому мозку і лімфатичних вузлах. Розрізняють 5 видів лейкоцитів: гранулоцити (нейтрофіли, еозинофіли, базофіли), моноцити і лімфоцити.

Збільшення (лейкоцитоз) буває при: гострих запальних процесах; гнійних процесах, сепсисі; багатьох інфекційних захворюваннях вірусної, бактеріальної, грибкової та іншої етіології; злоякісних новоутвореннях; травмах тканин; інфаркті міокарда; при вагітності (останній триместр); після пологів – в період годування дитину грудним молоком; після великих фізичних навантажень (фізіологічний лейкоцитоз).

До зниження (лейкопенія) призводить: аплазія, гіпоплазія кісткового мозку; вплив іонізуючого випромінювання, променева хвороба; черевний тиф; вірусні захворювання; анафілактичний шок; хвороба Аддісона – Бірмера; колагенози; аплазія і гіпоплазія кісткового мозку; ушкодження кісткового мозку хімічними засобами, ліками; гіперспленізм (первинний, вторинний); гострий лейкоз; миелофиброз; мієлодиспластичні синдроми; плазмоцитома; метастази новоутворень в кістковий мозок; пернициозная анемія; тиф і паратифи. А також під впливом деяких лікарських препаратів (сульфаніламіди і деякі антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, тиреостатики, протиепілептичні препарати, антиспазматичні пероральні препарати).

 

Лімфоцити

Лімфоцити (lymphocyte) – основні клітини імунної системи. Боряться з вірусними інфекціями. Знищують чужорідні клітини і змінені власні клітини (розпізнають чужорідні білки – антигени і вибірково руйнують клітини, що їх містять – специфічний імунітет), виділяють у кров антитіла (імуноглобуліни) – речовини, що блокують молекули антигенів і виводять їх з організму. 

Підвищення числа лейкоцитів: вірусні інфекції; лімфолейкоз. 

Зниження: гострі інфекції (невірусні), апластична анемія, системний червоний вовчак, імунодефіцитні стани, втрата лімфи

 

Еозинофіли

Еозинофіли у частвуют в боротьбі з паразитарними інвазіями, алергією. 

Підвищення: алергічні стани, паразитарні інвазії, злоякісні пухлини, мієлолейкоз. 

Cнижение: гнійні інфекції, пологи, оперативне втручання, шок. 

 

Базофіли

Базофіли виходячи в тканини, перетворюються на гладкі клітини, які відповідають за виділення гістаміну – реакцію гіперчутливості на їжу, ліки і пр. 

Підвищення: реакції гіперчутливості, вітряна віспа, гіпотиреоз, хронічні синусити. 

Зниження: гіпертиреоз, вагітність, овуляція, стрес, гострі інфекції.

 

Моноцити

Моноцити – найбільші лейкоцити, більшу частину життя проводять у тканинах – тканинні макрофаги. Остаточно знищують чужорідні клітини і білки, вогнища запалення, зруйновані тканини. Найважливіші клітини імунної системи, перші зустрічаючі антиген, і представляють його лімфоцитам для розвитку повноцінної імунної відповіді. 

Підвищення: інфекції вірусні, грибкові, протозойні, туберкульоз, саркоїдоз, сифіліс, лейкози, системні захворювання сполучної тканини (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, вузликовий періартеріїт). 

Зниження: апластична анемія, волосатоклітинний лейкоз.

 

Увага! Ці відомості подані для загального розвитку. Самостійно інтерпретувати свої аналізи і призначати лікування не можна. Це може зробити тільки лікуючий лікар, оскільки необхідно брати до уваги безліч різних чинників.