Злоякісна мезотеліома плеври

Злоякісна мезотеліома плеври (злоякісна мезотеліома) – рідко зустрічається, але надзвичайно небезпечне онкологічної захворювання. Найбільш часто воно діагностується у людей, які в силу своєї професійної діяльності мають контакт з азбестом. Понад 70 відсотків хворих – чоловіки, проте захворювання зустрічається і серед жінок, а також у дітей 2-4 років при отруєнні азбестом.

Симптоми злоякісної мезотеліоми плеври довгий час проходять у прихованій формі і можуть проявитися через 20-30, а іноді і 60 років, що ускладнює діагностику і лікування. Діагностика мезотеліоми плеври. Проведення діагностики раку плеври ускладнено через повільне початку розвитку захворювання. Часто хворі звертаються до онколога в уже неоперабельний стадії, коли жоден з методів не може істотно впливати на розвиток ракових клітин.

Для правильного встановлення діагнозу застосовують візуальний огляд, рентгенологічне, гістогологіческое і ендосокопіческое дослідження. При цьому слід виключити асбестно плеврит, плевральний фіброз, азбестоз легких і метастазуючу аденокарциному.

УЗД діагностика дозволяє виявити у пацієнтів, хворих мезотеліомою плевральнийвипіт, а також визначити ступінь поширення пухлини і її проростання в сусідні органи і очеревину. Рентгенологічне дослідження підтверджує наявність вогнищ потовщення в плеврі, поджатие одного з легких і плевральнийвипіт. МРТ і позитронно-емісійна томографія використовуються, як допоміжні методи, щоб визначити стан органів та систем, що знаходяться поблизу ураженої легені.

Пункція плеври проводиться з метою збору плеврального випоту і його подальшого аналізу. Зміна в його складі в сторону зниження рівня глюкози і підвищення кількості гіалуронової кислоти підтверджує діагноз раку плеври. Застосування біопсії малоефективно, так як ракові клітини знаходяться в основному в важкодоступних для сліпої біопсії ділянках плеври.

Ендоскопія (торакоскопія) – метод, що дає можливість точно встановити діагноз, завдяки безпосередньому зоровому контролю. Крім цього перед проведенням радикальної хірургічної операції стає можливим визначити зону прицільної біопсії. Діагностика за допомогою мадіастіноскопіі дозволяє в більшості випадків виявити уражені злоякісними клітинами лімфовузли, які не виявляються при використанні МРТ.

Використання всього комплексу доступних методів діагностики дозволяє точно встановити діагноз і визначити стадію раку плеври.

• Початкова стадія характеризується одиничними вузлами і бляшками. Злоякісні утворення при цьому не зачіпають глибоко лежачі тканини і лімфатичні вузли.
• Друга стадія характеризується наявністю глибоких і множинних вузлів, що проникають в нижні шари.
• При третій стадії порушені, крім плеври, регіональні лімфовузли і радом розташовані орани.
• Четверта стадія характеризується наявністю метастазів у віддалених органах і системах і загальним ураженням всього організму.